Фімоз – опис, причини, лікування

Фімоз – це медичний термін, який використовується для опису стану, коли передня шкіра пеніса (препуціум) щільно прилягає до головки пеніса (гланс). Це може обмежити можливість повного відкриття головки пеніса. Фімоз є звичайним явищем в дитячому віці, але може виникнути і в подорослому віці з різних причин. У цій статті ми розглянемо детальніше цей стан, його причини, симптоми та методи лікування.

Що таке фімоз?

Головка пеніса має зазвичай зовнішню захисну шарову шкіру, яку називають препуціумом. Фімоз може виникнути, коли ця шкіра твердне, скорочується або злипається навколо головки пеніса. Фімоз може бути фізіологічним (природнім) або патологічним (запальним або структурним) станом.

Фізіологічний фімоз

Фізіологічний фімоз – це природний фізіологічний стан, коли передня шкіра пеніса (препуціум) у дитячому віці тісно прилягає до головки пеніса (глансу) і не може повністю рухатися назад. Це є нормальним явищем у новонароджених і немовлят до певного віку. У більшості випадків фізіологічний фімоз зникає з часом, і препуціум поступово стає більш рухомим, дозволяючи відкривати головку пеніса. Зазвичай цей процес відбувається до віку 3-5 років. Однак в деяких випадках, особливо якщо не дотримується достатня гігієна або відбуваються запальні процеси, фізіологічний фімоз може залишитися більш тривалим.

Патологічний фімоз

На відміну від фізіологічного фімозу, патологічний фімоз не є нормальним для конкретного віку чи стану. Патологічний фімоз може виникати з різних причин, а саме:

• Запальні процеси: Запалення препуціума (баланіт) або головки пеніса може призвести до звуження препуціальної шкіри. Це може стати наслідком недостатньої гігієни, інфекцій, алергічних реакцій або інших запальних станів.
• Травми: Пошкодження препуціуму або головки пеніса, такі як травми під час статевих відносин, можуть призвести до рубцевої зміни та стягнення шкіри, що обмежує рух препуціума.
• Фіброз та рубці: Рубцювання шкіри пеніса внаслідок запалення, травми або інших факторів може призвести до стягнення тканин.
• Інші медичні стани: Деякі дерматологічні проблеми, такі як підшкірний фіброз або інші вроджені аномалії, можуть спричиняти розвиток патологічного фімозу.
• Некоректне втручання: Неправильно виконане обрізання або інше хірургічне втручання може призвести до утворення рубців та стягнення тканин, сприяючи розвитку патологічного фімозу.

Симптоми фімозу у чоловіків

Симптоми фімозу у чоловіків можуть включати різні прояви залежно від ступеня та важкості стану. Ось деякі з можливих симптомів:

• Обмежений рух препуціума: Одним з основних симптомів фімозу є обмежена можливість руху передньої шкіри пеніса (препуціуму), яка не може легко рухатися назад для відкриття головки пеніса (глансу).
• Дискомфорт та біль: Під час сечовипускання або статевих відносин може відчуватися дискомфорт або біль через обмежений рух препуціума та можливе натягування шкіри.
• Запалення: Відсутність належної гігієни під препуціумом може сприяти запаленню шкіри пеніса та головки (баланопостит). Запалення може супроводжуватися червонінням, набряком, болем та виділеннями.
• Спотворення сечовипускання: У деяких випадках фімоз може призводити до порушення нормального стоку сечі через стиснення сечової трійці.
• Запалення сечового каналу: Обмежений рух крайньої плоті може спричинити залишки секрецій під ним, що може призвести до запалення сечового каналу (уремія).

Якщо ви відчуваєте будь-які з цих симптомів або маєте підозру на фімоз, важливо звернутися до лікаря для діагностики та визначення оптимального плану лікування. Відсутність адекватного лікування може призвести до подальшого загострення стану та ускладнень.

Лікування фімозу

Лікування фімозу залежить від причини та важкості стану. Ось деякі можливі методи лікування:

• Корекційні вправи: У деяких випадках фімоз може лікуватися за допомогою спеціальних корекційних вправ. Це вправи, які полягають у поступовому розтягуванні препуціуму, щоб збільшити його гнучкість. Ці вправи повинні виконуватися обережно та без надмірних зусиль, щоб уникнути травм.
• Медикаментозне лікування: Деякі медичні препарати можуть використовуватися для зменшення запалення та полегшення руху препуціума. Зазвичай застосовують мазі, гелі або креми, що містять розм’якшуючи компоненти.
• Гігієна: Правильна гігієна може допомогти уникнути запалення та подразнення. Ретельне миття пеніса, включаючи область під препуціумом, може сприяти зменшенню ризику виникнення ускладнень.
• Циркумцизія: У важких випадках, коли інші методи не дають результату або стан погіршується, може розглядатися такий метод, як циркумцизія. Це хірургічна процедура, під час якої відбувається часткове або повне видалення крайньої плоті. Це ефективний спосіб лікування фімозу, але такий метод має бути обговорений з лікарем.
• Інші хірургічні методи: У деяких випадках можуть використовуватися менш інвазивні хірургічні методи, такі як розсічення препуціуму (препуціотомія) під місцевою анестезією.

Важливо наголосити, що будь-яке лікування має проводитися під наглядом кваліфікованого медичного фахівця. Вибір методу лікування залежить від багатьох факторів, таких як вік пацієнта, ступінь стану, наявність інших медичних проблем та інші обставини. Лікар зможе зробити правильний вибір лікування після детального обстеження та діагностики.

Особливості процедури циркумцизії

Циркумцизія – хірургічна процедура, під час якої видаляється частина або весь препуціум (передня шкіра пеніса). Ця процедура може проводитися з медичних, релігійних або лікувальних причин. Основні особливості циркумцизії включають підготовку до процедури, вибір типу анестезії, вибір методу видалення препуціуму, постопераційний догляд та період одужання.

Перед процедурою лікар проводить докладне обстеження пацієнта, визначає його стан здоров’я та можливі ризики. Також пацієнт може бути проінформований про підготовку до процедури та можливі необхідні зміни у способі життя перед нею.

Циркумцизія може проводитися під локальною анестезією, коли область навколо пеніса анестезується, або за допомогою загальної анестезії, особливо у дитячому віці. Під час процедури лікар видаляє передню шкіру пеніса (препуціум) та може залишити головку пеніса (гланс) відкритою або накритою лише частково.

Після процедури пацієнту може бути накладено бандаж або м’яку пов’язку на пеніс для захисту та зменшення подразнення. У період одужання варто уникати фізичного навантаження та статевих відносин. Час одужання може тривати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від обраного методу та індивідуальних особливостей.

Важливо пам’ятати, що циркумцизія, як і будь-яка хірургічна процедура, має свої ризики та можливі ускладнення, такі як інфекції, кровотечі, довге загоєння та інші. Рішення про проведення циркумцизії має бути обговорене з лікарем, щоб зробити інформований вибір.