Гіпертиреоз – причини, симптоми, лікування

Важливість нормальної роботи щитовидної залози в житті людини важко переоцінити. Цей маленький, але важливий орган виробляє гормони, які впливають на безліч процесів у нашому організмі. Серед цих гормонів особливо визначаються тироксин (T4) та трийодтиронін (T3), які відповідають за регулювання енергетичного обміну, росту, розвитку та функціонування багатьох органів. Однак, щитоподібна залоза втрачає свою здатність регулювати виробництво гормонів, може виникнути гіпертиреоз – стан, який порушує звичайний баланс.

Що таке гіпертиреоз?

Гіпертиреоз є однією з найпоширеніших хвороб щитовидної залози, яка виникає через збільшення виділення гормонів щитовидної залози. Це стан може мати значущі наслідки для фізичного і психічного здоров’я людини, тому важливо розуміти його причини, симптоми та методи лікування. Гіпертиреоз – це серйозний стан, який потребує лікування. При ранньому діагнозі та правильному лікуванні більшість людей з гіпертиреозом можуть жити нормальним життям.

Причини гіпертиреозу

• Хвороба Грейвса: аутоімунне захворювання, яке змушує щитоподібну залозу виробляти занадто багато гормонів. Це найпоширеніша причина гіпертиреозу у людей до 40 років.
• Вузол щитоподібної залози: доброякісний пухлина, який може виробляти занадто багато гормонів. Це найпоширеніша причина гіпертиреозу у людей старше 40 років.
• Тиреоїдит: запалення щитоподібної залози, яке може призвести до викиду гормонів в кров. Існує кілька типів тиреоїдиту, деякі з яких можуть призвести до гіпертиреозу.
• Надмірне вживання йоду: вживання занадто великої кількості йоду може призвести до гіпертиреозу. Це рідкісна причина, але її важливо знати, якщо ви приймаєте добавки йоду або їсте багато продуктів, багатих йодом.

Лише при належному визначенні причин можна розробити індивідуалізований план лікування та догляду у кожному конкретному випадку.

Симптоми гіпертиреозу

Гіпертиреоз може проявлятися різноманітними симптомами, що відображають підвищену активність щитовидної залози та збільшене виробництво її гормонів. Серед найтиповіших симптомів гіпертиреозу можна виділити:

• Збільшена нервова збудливість: Пацієнти можуть відчувати нервовість, роздратованість, тривожність та посилену емоційну чутливість.
• Зміни в апетиті та вазі: Збільшений апетит може супроводжуватися швидкою втратою ваги, навіть при збільшеному споживанні їжі.
• Порушення сну: Безсоння, тривога та непокій можуть бути наслідком збільшеної енергії та активності.
• Серцебиття та аритмії: Підвищена активність щитовидної залози може призводити до прискореного пульсу, пальпітацій та аритмій.
• Підвищена температура тіла: Збільшена енергія та активність можуть супроводжуватися підвищеною температурою тіла.
• Збільшене потовиділення: Збільшена активність може призводити до підвищеного потовиділення та підвищеної теплопродукції.
• Тремор: Люди з гіпертиреозом можуть відчувати тремор рук та інших частин тіла.
• Зміни в менструальному циклі: У жінок можуть відзначатися нерегулярності в менструальному циклі.
• М’язова слабкість: Гіпертиреоз може впливати на м’язову систему, проявляючись слабкістю та втомленістю.

Ці симптоми можуть проявлятися у різних комбінаціях та в різному ступені важкості у різних людей. Зазвичай важливо вчасно виявити та почати лікування гіпертиреозу для запобігання подальшим ускладненням і збереження загального здоров’я.

Діагностика гіпертиреозу

Діагностика гіпертиреозу включає комплекс заходів, спрямованих на виявлення порушень у функціонуванні щитовидної залози та підтвердження підвищеного рівня її гормонів. Перший етап діагностики зазвичай включає збір анамнезу для визначення симптомів та можливих факторів ризику. Лікар також проводить фізичне обстеження. Для детальнішої оцінки функції щитовидної залози зазвичай призначають лабораторні тести, такі як вимірювання рівнів тиреоїдних гормонів (T3 та T4) та тиреотропного гормону (TТГ) у крові. Підвищений рівень T3 та T4 при низькому TТГ може бути індикатором гіпертиреозу.

Додаткові інструментальні методи включають ультразвукове дослідження щитовидної залози для визначення її розмірів та структури, а також радіоізотопне сканування, яке допомагає визначити активні ділянки залози та виявити можливі новоутворення.

Діагностика гіпертиреозу також може включати функціональні тести, такі як тиреоїдний стимулюючий тест (ТСТ), який оцінює реакцію щитовидної залози на стимуляцію TТГ. Ці комплексні підходи дозволяють лікарям точно визначити наявність гіпертиреозу та визначити його причини для подальшого визначення ефективного плану лікування.

Особливості лікування гіпертиреозу

Після точної діагностики розробляється індивідуалізований план лікування. У багатьох випадках, лікарі використовують антитиреоїдні препарати, такі як тіамазол або пропілтіоурацил, щоб зменшити виробництво гормонів щитовидної залози.  У важких випадках або при наявності новоутворень може виконуватися хірургічне втручання для часткового або повного видалення щитовидної залози.

Під час лікування важливо враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта та регулярно контролювати рівень гормонів щитовидної залози, а також функції інших органів. Крім цього, може застосовуватися радіоактивний йод, який руйнує частину щитоподібної залози, знижуючи вироблення гормонів. Цей метод використовується для лікування хвороби Грейвса та вузлів щитоподібної залози. Пацієнти можуть потребувати довготривалого медичного спостереження та корекції лікування в залежності від динаміки хвороби та відповіді на терапію.

Після лікування гіпертиреозу більшість людей можуть жити нормальним життям. Проте, у деяких випадках може знадобитися приймати гормони щитоподібної залози протягом усього життя. Важливо регулярно проходити обстеження у ендокринолога для контролю за щитовидною залозою.

Профілактика гіпертиреозу

Регулярні візити до лікаря для медичного обстеження є важливим елементом профілактики гіпертиреозу. Лікар може вчасно виявити будь-які аномалії щитовидної залози та вчасно призначити необхідне лікування або вжити заходів для запобігання подальшим ускладненням. Правильне харчування також є важливим елементом первинної профілактики гіпертиреозу. Забезпечення достатньої кількості йоду у раціоні харчування може бути особливо важливим, оскільки йод є ключовим елементом для синтезу гормонів щитовидної залози.

Паління та вживання алкоголю можуть негативно впливати на роботу щитовидної залози, тому краще за все, від них відмовитись. Враховуючи ці аспекти можна значно знизити ризик виникнення гіпертиреозу та сприяти збереженню оптимального функціонування щитовидної залози.