Судомні напади – причини та лікування

Судомний припадок є раптовим та тимчасовим порушенням функцій мозку, що викликає зміни в поведінці, свідомості, рухах або почуттях людини. Він є основним симптомом епілепсії – хронічного неврологічного захворювання, яке характеризується періодичними епілептичними нападами.  У цій статті ми розглянемо причини судомних припадків, їх симптоми та доступні методи лікування.

Причини судомних нападів

У маленьких дітей судомні скорочення м’язів (клонічні судоми) або стійке їх скорочення (тонічні судоми) часто стають наслідком високої температури тіла або є ознакою низки інфекційних захворювань (особливо при поширенні інфекції на головний мозок та його оболонки).

Практично у будь-якому віці судомний напад може бути показником того чи іншого захворювання нервової системи: епілепсія, пухлини, нейроінфекції, інсульт, черепно-мозкова травма.

Причиною судомного нападу також можуть бути алкогольна (рідше наркотична) абстиненція – синдром відміни, передозування деяких лікарських препаратів, зміна режиму прийому протисудомних медикаментів.

Окремо виділяється така форма судом, як істеричний припадок. Він частіше зустрічається у молодих жінок, підлітків та людей істероїдного типу. Особливої заслуговує судомний напад у вагітної, оскільки він може бути ознакою важкого пізнього токсикозу — еклампсії.

Серед найбільш поширених причини судомних нападів можна виділити наступні:

• Епілепсія: Епілепсія є найбільш поширеною причиною судомних припадків. Це хронічне неврологічне захворювання, яке характеризується регулярними епілептичними нападами. Активність мозку стає нерегулярною, що призводить до судомних припадків.
• Головний травматизм: Травматичне ушкодження голови, отримане в результаті аварії, падіння або іншої травми, може спричинити судомний припадок. Пошкодження мозку може порушити нормальну електричну активність і спричинити судоми.
• Вроджені вади: Деякі вроджені вади, такі як мозковий параліч або генетичні синдроми, можуть збільшити ризик розвитку судомних припадків. Вроджені порушення в розвитку мозку можуть впливати на нормальну функцію нервової системи.
• Мозкові ураження: Різні мозкові ураження, такі як мозкова грижа, пухлини, інфекції мозку або церебральний інсульт, можуть спричинити судомні припадки. Пошкодження мозку порушує нормальну передачу сигналів між нейронами і може викликати епілептичні збурення.
• Інфекції: Деякі інфекційні захворювання, такі як мозкова грижа, енцефаліт або малярія, можуть спричиняти судомні припадки. Ці інфекції впливають на мозок і можуть викликати порушення нервової системи.
• Недостатність сну та стрес: Недостатність сну та висока рівень стресу можуть бути сприятливими чинниками для виникнення судомних припадків.

Симптоми судомного нападу

Судомні напади ділять на парціальні (що охоплюють лише частину тіла) і генералізовані, що захоплюють усі групи м’язів.

Судоми можуть бути тонічними, коли ті чи інші м’язи тривалий час перебувають у скороченому стані, і клонічними, при яких м’язи «посмикуються» внаслідок чергування скорочення та розслаблення. Тонічні судоми вважаються потенційно небезпечнішими, оскільки можуть захоплювати м’язи гортані. Наслідком цього стає стійкий спазм голосової щілини, що припиняє доступ повітря в дихальні шляхи та викликає зупинку дихання.

Так звані парціальні напади зазвичай протікають і натомість збереженого свідомості. Судоми можуть поширюватися тілом, залучаючи нові групи м’язів. Часто хворий на кілька хвилин втрачає адекватний контакт із оточуючими, активно пручається спробам надати допомогу. Якщо під час нападу була втрата свідомості, то хворий зазвичай не пам’ятає про сам напад після того, як прийде до тями.

Генералізований напад може починатися з так званої аури — комплексу «провісників», який включає мимовільні рухи головою, галюцинації, дискомфорт у верхній частині живота.

При типовому нападі хворий скрикує, втрачає свідомість і падає на підлогу. Зіниці у нього часто розширені і не реагують на світло. Судоми чергуються: до півхвилини тонічні судоми, що тривають, із зупинкою дихання змінюються клонічними, що тривають до 5 хвилин. Можливе також прикушування язика, мимовільне сечовипускання, поява піни з рота. Після нападу хворий засинає. Пам’ять про напад часто не зберігається.

Характерними ознаками, що дозволяють відрізнити епілептичний напад, вважаються частий його розвиток  у положенні сидячи чи лежачи, початок нападу уві сні, почервоніння чи синюшність шкіри обличчя на початку нападу. Якщо язик прикушується, то ушкодження виявляють з обох боків.

При істеричному нападі колір обличчя не змінюється (хоча в деяких випадках можливе почервоніння), мимовільне сечовипускання завжди відсутнє, язик не пошкоджується або прикушується посередині.

Лікування судомних нападів

При будь-якому судомному нападі виклик бригади швидкої допомоги має стати першочерговою дією.

Оскільки відрізнити істинний напад від істеричного без певних навичок неможливо, будь-який напад судом слід оцінювати як можливий епілептичний напад.

Хворого слід убезпечити від ушкоджень при судомах: під голову підкладається подушка або згорнутий одяг, під руки та ноги – щось м’яке (ковдра, куртка і так далі). Категорично забороняється вкладати між зубами ложку та інші предмети – таким чином можна спровокувати зупинку дихання, попадання стороннього тіла у дихальні шляхи, перелом коронки зуба тощо.

Якщо судомний напад починається у дитини на тлі високої температури, допускається дати жарознижувальне (до огляду медиком – тільки в свічках), покласти на лоб і область правого підребер’я прохолодний компрес.

При появі судом у вагітної, породіллі або жінки, що недавно народила, слід негайно викликати швидку допомогу, обов’язково повідомивши про вагітність або пологи. До приїзду медиків жінці слід забезпечити тишу та напівтемряву. Якщо є необхідні навички та тонометр – обов’язково виміряти артеріальний тиск на двох руках, записавши результат.

У більшості випадків після судомного нападу (особливо, коли він вперше) потрібна госпіталізація для подальшого обстеження та лікування.