Артроз

Артрозом називають незапальне захворювання суглобів, що проявляється у змінах структури суглобового хряща, синовіальної тканини, що вистилає внутрішню поверхню суглоба, кісток, які утворюють суглоб.

Патологічний процес при артрозі починається як на тлі незміненого суглоба, так і після перенесеної травми, запального процесу (артриту), вродженою чи набутою деформації суглоба.

При цьому в хрящі починаються дегенеративно-дистрофічні зміни, подібні з процесом природного старіння. На тлі недостатнього кровопостачання суглоба хрящ і синовіальна тканина втрачають свою пружність і еластичність, а також змінюють структуру. При цьому тиск на суглобові кінці кісток розподіляється нерівномірно. Це призводить до сплощення і потовщення кісток, які прагнуть рівномірно розподілити припадає на них навантаження, а також утворення кісткових виростів – екзостозів.

Як тільки в патологічний процес втягується кістку, захворювання стає незворотнім. Артроз з залученням кістки носить назву остеоартрозу. Оскільки при цьому відбувається деформація утворюють суглоб структур, захворювання називають деформуючий остеоартроз – ДОА.

Виникненню артрозу можуть сприяти багато факторів. Серед них – тривалі повторювані навантаження на суглоб, особливості професійної діяльності (постійне сидіння або стояння, тривале перебування в одній позі; інтенсивні фізичні навантаження, пов’язані з повторюваними одноманітними рухами), порушення постави, плоскостопість, надлишкова вага, незручне взуття (в першу чергу – на високих підборах і / або із занадто завужені носком), травми суглоба, порушення обміну речовин, захворювання щитовидної залози.

Основні симптоми артрозу

На ранніх стадіях артроз проявляє себе відчуттям скутості в суглобах, порушується їх рухливість. Пізніше до даних симптомів приєднуються болі – спочатку пов’язані з навантаженням на суглоб, уражений артрозом, потім – навіть в стані спокою.

У пізніх стадіях розвитку деформуючий артроз проявляється видимим неозброєним поглядом зміною суглобів. Для артрозу стоп досить характерним є викривлення першого і другого пальців, причому великий палець стопи викривляється всередину і при цьому піднімає зігнутий другий палець. Захворювання деформуючий артроз стопи досить серйозне. Воно призводить до порушення ходи, постави, а внаслідок цього – до розвитку артрозу інших суглобів.

Діагностування артрозу

Для діагностики артрозу обов’язково проводять функціональні проби рухливості ураженого суглоба, рентгенологічне обстеження (для визначення стадії процесу), іноді – УЗД оточуючих суглоб тканин. Для того щоб відрізнити артроз від артриту і / або визначити наявність вторинного запального процесу проводять ряд лабораторних аналізів.

Методи лікування артрозу

Лікування артрозів проводиться в залежності від ураженого суглоба, ступеня вираженості процесу, супутніх захворювань і віку пацієнта.

Консервативні методи лікування артрозу зводяться до обмеження навантажень на уражений суглоб з використанням лікувальної гімнастики, знеболюючі заходи; введення препаратів, що нормалізують обмін речовин в сполучної тканини суглобів і кістках.

Для посилення ефекту і нормалізації кровообігу і обміну речовин в суглобі, а також з метою стимуляції регенеративних (відновлювальних) процесів застосовують комплекс фізіотерапевтичних методів.

При приєднанні вторинної запального процесу (як правило, при травмуванні оточуючих м’яких тканин кістковими розростаннями) призначають протизапальне лікування.

При далеко зайшов патологічному процесі і неефективності консервативного лікування використовують хірургічні методи. У частині випадків використовують протезування ураженого суглоба (наприклад, при коксартрозе – ураженні кульшового суглоба). У деяких випадках застосовують видалення кісткових розростань, іноді – заміну хряща.

Народні методи лікування артрозу припускають активне використання теплових процедур і дратівливих коштів, втирання в уражені суглоби різних мазей (в основному – з розігріваються ефектом), прийом всередину настоянок на основі тваринних продуктів. Більшість цих методів є сумнівними за своєю ефективністю, хоча і можуть приносити певний позитивний ефект (як правило, короткочасний).

Слід зазначити, що з залученням до патологічного процесу кісткової тканини розвиток артрозу не можна повернути назад. На цих стадіях все лікування зводиться до недопущення подальшого розвитку артрозу і зменшення больового синдрому.

Наведена інформація не є рекомендацією до лікування артрозу, а є коротким описом захворювання з метою ознайомлення. Не забувайте, що самолікуванням можна нашкодити своєму здоров’ю. При появі ознак хвороби або підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря. Будьте здорові.