Закритокутова глаукома – причини розвитку, симптоми, лікування

Закритокутова глаукома є серйозним захворюванням очей, яке характеризується раптовими проявами та складним перебігом. Ця рідкісна хвороба може спричинити інтенсивний біль в очах та зниження зору у пацієнтів. Однак, якщо глаукому діагностувати на ранній стадії, вона може бути успішно вилікувана зі сприятливим прогнозом. Але, якщо лікування затримується, це може призвести до незворотних наслідків для здоров’я очей.

Опис захворювання

Закритокутова глаукома – це один з типів глаукоми, який виникає через блокування куточка передньої камери ока, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску.

Куточок передньої камери ока є простором між радужною оболонкою та рогівкою. У здорових очей цей простір заповнений рідиною, яка вільно циркулює в очній камері та дренується через мережу синусів – систему каналів у внутрішньому кутку ока. Але у пацієнтів з закритокутовою глаукомою, куточок передньої камери блокується, що перешкоджає нормальному дренажу та викликає підвищення внутрішньоочного тиску, що може призвести до пошкодження зору. Цей стан потребує негайного медичного втручання, щоб запобігти пошкодженню зору та інших ускладнень.

Якщо закритокутова глаукома не лікується, вона може призвести до повної втрати зору. Оскільки відновлення зору є дуже складним процесом, важливо підтримувати здоров’я очей та регулярно проходити офтальмологічні огляди.

Основні причини розвитку закритокутової глаукоми

Закритокутова глаукома – це хвороба ока, що пов’язана з підвищенням внутрішньоочного тиску, який виникає через недостатність дренажної системи ока. Проте, точні причини розвитку закритокутової глаукоми ще не повністю зрозумілі.

Одним із головних факторів ризику розвитку закритокутової глаукоми є анатомічна особливість будови очей. У людей з цією формою глаукоми передня частина очного яблука знаходиться дуже близько до району дренажу водянистої вологи. Це може призводити до блокування дренажного каналу та підвищення внутрішньоокулярного тиску.

Інші фактори ризику, що можуть впливати на розвиток закритокутової глаукоми, включають:

• Вік – ризик розвитку глаукоми збільшується з віком.
• Сімейний анамнез – якщо у когось з родичів була діагностована глаукома, то ризик розвитку глаукоми у вас також збільшується.
• Анатомічні особливості ока – наприклад, вузький кут передньої камери ока, який забезпечує відтік кришталикової води.
• Хронічні захворювання серцево-судинної системи.
• Супутні патології або перенесені травми очей.

Загалом, закритокутова глаукома – це складна хвороба, і розвиток її може бути обумовлений різними факторами. Якщо у вас є фактори ризику розвитку глаукоми, важливо регулярно проходити офтальмологічні обстеження та слідкувати за своїм здоров’ям очей. Пройти діагностику ви можете в офтальмологічному центрі Amel Vision https://amelvision.com/.

Симптоми закрито кутової глаукоми

Закритокутова глаукома може бути асимптоматичною на початку, але з часом може призвести до пошкодження зорового нерва, що може призвести до втрати зору. Основним симптомом цього захворювання є біль в оці. Біль може бути різко вираженим і з’являтися раптово, або може бути помірним і зростати поступово. Біль може супроводжуватися головним болем, нудотою та блюванням. Серед інших симптомів закритокутової глаукоми можна виділити наступні:

• Зменшення зіниці. У разі закритокутової глаукоми зіниця може зменшуватися або взагалі зникати, що може призвести до проблем із зором.
• Біль в очах. Біль може бути відчутним в районі очей або в голові, і може збільшуватися при рухах очей.
• Втрата зору. Пошкодження зорового нерва може призвести до втрати зору. Втрата зору може починатися зі складнішого розрізнення кольорів та об’єктів, або зі зменшення поля зору.
• Головний біль. Головний біль може бути одним з симптомів закритокутової глаукоми. Він може бути пульсуючим та посилюватися при рухах очей.

Якщо ви помітили будь-які з цих симптомів, рекомендується негайно звернутися до лікаря-офтальмолога для проведення досліджень та діагностики.

Стадії закритокутової глаукоми

Закритокутова глаукома може бути розподілена на чотири стадії, які описують ступінь пошкодження зорового нерва та зниження зору. Нижче наведені короткі описи кожної стадії:

• Початкова стадія: у цій стадії пошкодження зорового нерва є мінімальним, тому гострота зору може бути збережена. Внутрішньоочний тиск може бути збільшений, але інші ознаки захворювання можуть бути відсутніми.
• Середня стадія: у цій стадії пошкодження зорового нерва збільшується, що може призвести до втрати зору у вигляді дефектів в полях зору. Внутрішньоочний тиск також може збільшуватися.
• Пізня стадія: у цій стадії пошкодження зорового нерва є серйозним, що призводить до значних втрат зору. Загострення поля зору можуть стати значно меншими, а зіниця може бути нерухомою.
• Кінцева стадія: ця стадія означає значну втрату зору та повну атрофію зорового нерва. У цій стадії зіниця може бути витягнута, а очі можуть бути важкими.

Важливо зазначити, що розвиток закритокутової глаукоми може бути повільним, і симптоми можуть бути мало відчутними на ранніх стадіях захворювання. Тому важливо проводити регулярні огляди очей і звертатися до лікаря-офтальмолога при будь-яких підозрах на розвиток закритокутової глаукоми.

Діагностика захворювання

Діагностика закритокутової глаукоми зазвичай включає в себе наступні етапи:

• Огляд очей: лікар огляне очі за допомогою спеціальних інструментів, щоб визначити, чи є ознаки закритокутової глаукоми. Це включає перевірку гостроти зору, вимірювання внутрішньочеревного тиску, дослідження структур очей (зокрема, зорового нерва), а також оцінку куточка передньої камери ока.
• Перевірка поля зору: лікар може замовити тест на перевірку поля зору, який дозволить виявити відсутність чи зниження зору в певних зонах.
• Гоніоскопія: це дослідження куточка передньої камери ока за допомогою спеціального приладу, який дозволяє оглянути структури очей в цій області. Це дозволяє визначити, чи є закритокутова глаукома.
• Офтальмоскопія: це дослідження, при якому лікар оглядає зоровий нерв та інші структури очей за допомогою спеціального інструменту, який називається офтальмоскопом. Це дозволяє виявити зміни в зоровому нерві, які можуть свідчити про закритокутову глаукому.
• Окулярна тонометрія: це дослідження, при якому вимірюється внутрішньочеревний тиск за допомогою спеціального приладу, який називається тонометром. Це дозволяє виявити підвищений внутрішньочеревний тиск, який є одним з основних ознак закритокутової глаукоми. Окулярна тонометрія може бути проведена за допомогою різних методів, включаючи безконтактний тонометр, який використовує повітряний струмінь, щоб виміряти тиск на поверхні ока, та контактний тонометр, який вимірює тиск за допомогою легкого контакту з поверхнею ока.

Методи лікування закритокутової глаукоми

Закритокутова глаукома, як правило, піддається лікуванню але успіх його залежить від багатьох факторів, таких як стадія захворювання, вік пацієнта та наявність супутніх захворювань. Лікування закритокутової глаукоми може включати медикаментозну терапію, лазерну терапію або хірургічне втручання.

Медикаментозна терапія включає в себе прийом лікарських засобів, які допомагають знижувати внутрішньоочний тиск, що є головною причиною закритокутової глаукоми.

Лазерна терапія може використовуватися для створення додаткових отворів у відводних каналах очей, що допомагає покращити відтік надлишкової рідини та зменшити внутрішньоочний тиск.

Хірургічне втручання може включати проведення оперативного втручання, яке допомагає покращити відтік надлишкової рідини з очей та знизити внутрішньоочний тиск.

Результати лікування закритокутової глаукоми можуть бути дуже різними, в залежності від стадії захворювання та інших факторів. Тому важливо звернутися до лікаря-офтальмолога якомога раніше, щоб отримати ефективне лікування та запобігти подальшому розвитку захворювання.