ЕКЗ – штучне запліднення

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – це метод лікування безпліддя, при якому злиття сперматозоїда та яйцеклітини відбувається поза людським організмом, а через певний термін зародка «підсаджують» у матку. Подальший розвиток вагітності при цьому нічим не відрізняється від звичайної.

Слід відрізняти власне ЕКЗ від такого методу штучного запліднення, як внутрішньоматкова інсемінація – введення спеціально підготовленої сперми у порожнину матки. При цьому зачаття та подальший розвиток вагітності відбувається звичайним шляхом. Для проведення ЕКЗ використовують як статеві клітини сімейної пари, так і донорські яйцеклітини та/або сперму, а також сурогатне материнство.

Елементи програми ЕКЗ

Даний метод запліднення складається з декількох етапів. Після ретельного обстеження обох майбутніх батьків проводиться вибір оптимальної програми ЕКЗ для найбільш ймовірного настання вагітності. За наявності у жінки будь-яких захворювань перед початком програми обов’язково проводиться відповідне лікування. Якщо йдеться про хронічні захворювання, а також про ендокринологічні порушення, до початку програми ЕКЗ слід досягти максимальної стабілізації стану майбутньої матері.

Початковим етапом власне програми ЕКЗ є стимуляція овуляції у жінки шляхом використання певних гормональних препаратів (за трьома основними протоколами – коротким, середнім та довгим). Іноді цей етап пропускається. Стимуляція функції яєчників призводить до одночасного дозрівання кількох яйцеклітин. Під контролем УЗД-датчика проводиться пункція (прокол) яєчників та забір дозрілих яйцеклітин. У переважній більшості випадків прокол проводиться через стінку піхви. Того ж дня майбутній батько дитини повинен здати сперму (якщо не використовується заморожена чи донорська).

Вже за кілька годин після забору яйцеклітин вони запліднюються. Перед цим проводиться якісна оцінка ступеня зрілості яйцеклітини та спеціальна підготовка сперми. Якщо якість сперми задовільна, для запліднення яйцеклітини, підготовлену сперму просто поміщають в одну ємність за певних умов.

При чоловічому безплідді штучне запліднення найчастіше проводять за допомогою одного з різновидів ЕКЗ – ІКСІ. Цей метод полягає в тому, що сперматозоїд за допомогою мікроскопічних інструментів вводиться безпосередньо до яйцеклітини. Використання ЕКЗ/ІКСІ дозволяє досягти настання вагітності навіть за наявності незначної кількості нормальних сперматозоїдів.

Весь процес існування зародка поза організмом відбувається у особливих умовах і ретельно контролюється ембріологами. Через добу після забору яйцеклітин стають помітними перші мікроскопічні ознаки запліднення.

На другу-третю добу після запліднення зародок, що ділиться, переноситься в порожнину матки. Через 3-5 днів після цього ембріон імплантується (впроваджується) у стінку матки і настає вагітність. Найчастіше перед перенесенням зародка в порожнину матки проводиться його генетичне тестування. Завдяки цьому виключається ймовірність розвитку плода з генетичними відхиленнями.

Як правило, при ЕКЗ проводиться перенесення не менше 2-3 ембріонів, оскільки існує ризик загибелі одного або кількох із них. Ще від дня пункції яєчників починають проводити гормональну підтримку вагітності препаратами прогестерону. Це дозволяє покращити умови для імплантації зародка та початкових етапів розвитку вагітності.

Перший тест на вагітність при ЕКЗ проводиться через 12 днів після перенесення зародків у матку. Рівень ХГЛ визначають повторно з інтервалом 2-3 дні. Контроль імплантації проводять на 20 день, коли вже можна побачити УЗД-картину вагітності. Слід зазначити, що перша спроба ЕКЗ має від 10 до 40% шансів на настання вагітності. У ряді випадків може знадобитися кілька спроб. Зрідка навіть значна кількість спроб ЕКЗ не призводить до настання вагітності.

Необхідно також пам’ятати про можливість завмирання вагітності на ранніх термінах та ймовірності настання позаматкової вагітності (втім такий ризик існує і при природному заплідненні).

Протікання вагітності після ЕКЗ

Вагітність після ЕКЗ практично нічим не відрізняється від вагітності, яка настала природним шляхом.

Основна відмінність ЕКЗ – це спостереження та ведення ранніх термінів вагітності. Зважаючи на те, що в програмі ЕКЗ використовується перенесення в матку кількох ембріонів, відзначається досить високий відсоток багатоплідних вагітностей.

У випадку успішної імплантації трьох і більше ембріонів жінці радять редукцію зародків до двох. Це означає, що менш життєздатний ембріон механічно видаляється з матки чи руйнується. Мета проведення редукції після ЕКЗ – зниження ризику ускладнень багатоплідної вагітності. Тим не менш, є певні дані, що свідчать про зниження ризику передчасних пологів, але підвищення ризику переривання вагітності у ранніх термінах після редукції.

Ще одна особливість вагітності, що настала після ЕКЗ – частий розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників. Найчастіше розвиток його ознак є непрямим підтвердженням настання вагітності. Порушення стану здоров’я, спричинені гіперстимуляцією яєчників, можуть зберігатися до 12 тижнів вагітності. Спостереження вагітної після ЕКЗ проводиться у звичайній жіночій консультації. Проте до 8-10 тижнів рекомендується спостереження у акушер-гінеколога тієї клініки, в якій проводилося ЕКЗ.

Вагітність після екстракорпорального запліднення може завершуватися тими самими шляхами, як і звичайна. Через більшу кількість багатоплідних вагітностей після ЕКЗ дещо частіше відзначається кесарів розтин. Проте, якщо немає протипоказань до природних пологів, вагітність завершують традиційно.

Протипоказання для проведення ЕКЗ

Для участі у програмі ЕКЗ існують протипоказання лише з боку жінки. До них відносяться будь-які захворювання, при яких вагітність протипоказана з тих чи інших причин (у тому числі психічні розлади), будь-які пухлинні захворювання яєчників, доброякісні новоутворення матки (якщо вони вимагають хірургічного лікування), будь-які злоякісні новоутворення (у тому числі в минулому).

Проведення ЕКЗ протипоказане при пороках розвитку матки або її деформаціях, коли нормальний розвиток вагітності неможливий. Наявність гострих інфекційних чи запальних захворювань відноситься до тимчасових протипоказань до проведення ЕКЗ.