СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) – патологічний стан, який розвивається на тлі ВІЛ-інфекції. Даний стан проявляється різким зниженням кількості CD4 + типу лімфоцитів, розвитком множинних інфекцій, неінфекційних і пухлинних захворювань. СНІД являє собою термінальну стадію ВІЛ-інфекції.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

• Статевий – при вагінальному, оральному та анальному сексі,
• Ін’єкційний і інструментальний – під час використання забруднених вірусними агентами шприців, голок і т. П.
• Гемотрансфузійних – після проведення трансфузій (переливань) інфікованої крові і її компонентів
• Перинатальний – від інфікованої матері; інтранатальний – під час пологів
• Трансплантаційний – при пересадці інфікованих органів,
• Молочний – при зараженні дитини інфікованим грудним молоком матері.

У той же час, ВІЛ НЕ може передаватися при побутових контактах, через такі біологічні рідини як слина, слізна рідина, повітряно-крапельним шляхом.

Симптоми СНІДу

Симптоми ВІЛ-інфекції та пов’язаного з нею СНІД є наслідки розвивається імунодефіцит. Переважна більшість подібних симптомів викликано інфекціями, які не розвиваються у осіб з повноцінно функціонуючої імунною системою і поразкою багатьох органів.

Хворі на СНІД характеризуються підвищеним рівнем онкологічних захворювань, саркоми Капоші, а також лімфоми. Особи, які є ВІЛ-інфікованими часто володіють системними симптомами інфекцій, як то лихоманка, збільшене потовиділення, набряклість залоз, явища ознобу, загальна слабкість і виражена втрата ваги.

Зміни в імунній системі при СНІДі

Під час гострої фази ВІЛ-інфекції, відзначається різке зменшення кількості CD4 + T-лімфоцитів через прямого лізуючого впливу вірусів і наростання числа вірусної РНК в крові. Потім зазвичай відбувається стабілізація процесів з деяким підвищенням кількості CD4 типу клітин, що не досягає, однак, нормальних фізіологічних величин. Руйнування CD4 + типу лімфоцитів є основною причиною розвитку прогресуючого зменшення активності імунної системи при ВІЛ, що призводить в результаті до синдрому набутого імунодефіциту.

Методи лікування СНІДу

Не дивлячись на те, що лікування ВІЛ-інфекції, значно уповільнює протягом СНІДу, на сьогоднішній день не створено будь-якої вакцини проти ВІЛ. На сьогодні також відомий лише одні випадок повного лікування від СНІДу. Застосування антиретровірусних лікарських препаратів викликає зниження смертності від ВІЛ-інфекції. У той же час антиретровірусні лікарські препарати широко доступні переважно в розвинених країнах, але малодоступні , що пов’язано з їх високою вартістю.

Профілактика СНІДу

Специфічної імунопрофілактики ВІЛ-інфекції і викликаний нею СНІДу не розроблена.

Прогноз при СНІДі

Сучасні методи підтримуючої терапії можуть забезпечувати високі рівні виживання серед осіб зі СНІДом. Згідно з даними за 2008 рік, виживаність хворих при проведенні повноцінного і сучасного лікування становить від 85% до 99%.

Наведена інформація не є рекомендацією до лікування СНІДу, а є коротким описом проблеми з метою ознайомлення. Не забувайте, що самолікуванням можна нашкодити своєму здоров’ю. При появі ознак хвороби або підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря. Будьте здорові.