Гексаметилентетрамін

Гексаметилентетрамін (латинська назва Hexamethylentetraminum) – один з дуже нечисленних синтетичних лікарських препаратів, що має більш ніж столітню історію і вживається на сьогоднішній день. Він вперше був отриманий в 1859 році відомим російським вченим – хіміком А. М. Бутлеров, а як лікарський засіб почав використовуватися в 1884 р

Гексаметилентетрамін утворюється при реакції аміаку з формальдегідом та являє собою кристалічну речовину білого кольору. Препарат проявляє антисептичні, протимікробні, противірусні та протипаразитичні властивості, головним чином, в сечовивідних шляхах, виявляє активність до більшості мікроорганізмів, що ініціюють урологічні захворювання.

Вживається як в чистому вигляді, так і в комплексі з іншими лікарськими речовинами в комбінованих лікарських препаратах (наприклад, кальцекс). Гексаметилентетрамін в чистому вигляді застосовується внутрішньовенно або перорально, у вигляді солей, таких як: гіппурат, індігокармінат або камфорат.

Механізм дії Гексаметилентетрамін грунтується на процесі вивільнення вільного формальдегіду, який впливає на денатурацію білкових структур бактерій. Цим його властивістю обумовлюється відносна безпека і тканинна специфічність впливу препарату, тому що він здатний розщеплюватися з виділенням активного формальдегіду тільки в кислому середовищі сечі, що дозволяє йому діяти безпосередньо на клітини бактерій, що викликають хвороби сечовивідних шляхів.

Ефективність препарату залежить від дози застосування.

Гексаметилентетрамін випускається у вигляді порошку, таблеток і розчину.

Показання до застосування Гексаметилентетраміну

Застосування Гексаметилентетрамін показано при інфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів: цистит, уретрит, пиелите. Крім цього він застосовується також при холециститах і холангітах, алергічних шкірних захворюваннях (кропивниці, поліморфної еритеми, екземі, фурункульозі і інших).

Протипоказання Гексаметилентетраміну

Інструкція до Гексаметилентетрамін вказує на те, що до його застосування існують певні протипоказання:

  • гіперчутливість до препарату,
  • дегідратація,
  • печінкова і / або ниркова недостатність,
  • вагітність,
  • лактаційний період,
  • дитячий вік до шести років.

Побічні ефекти Гексаметилентетраміну

При застосуванні Гексаметилентетрамін можуть проявлятися побічні дії:

  • З боку органів травного тракту: біль у животі, діарея, нудота, блювання;
  • З боку органів сечовидільної системи: кристалурія, гематурія, альбумінурія;
  • Алергічні реакції: свербіж, висипання на шкірних покривах;
  • Реакції місцевого характеру: хворобливість і гіперемія в місці введення препарату.

Гексаметилентетрамін може ініціювати роздратування ниркової паренхіми і в окремих випадках при пиелите сприяти поширенню хворобливого процесу.

Відгуки про Гексаметилентетрамін з боку фахівців і пацієнтів, які використовували препарат, суперечливі.

Залишити відповідь