В здоровому тілі здоровий дух

Нам даність здається міцніше, куди міцніше, ніж справді.
Галина Ґампер

Ми, мабуть, уже звикли думати, що тілесне здоров’я є умовою здоров’я психічного і духовного. Звичайно, зв’язку тут далеко не однозначні і прямолінійні. Але якщо людині кожен рух дається «зі скрипом», то адже він і на світ, як правило, дивиться інакше, ніж здоровий і сильний. Тіло – будинок душі. Чим цей будинок міцніше, зручніше, охайніше, затишніше, тим краще душі і більше можливостей для її розвитку. Тіло може стати і диктатором по відношенню до душі. Якщо воно малоподвижне, м’язова робота не очищає його від накопичуються шкідливі речовини і не забезпечує безперервну доставку кисню до мозку, якщо від перенасичення нітратами, нітритами та ще бозна-чим людина постійно відчуває втому і вибухає з приводу і без приводу, то чи треба сильно дивуватися , що самі різні сторони життя сім’ї – від сексуальної до господарської – не дуже ладяться? Та й не лише на сім’ї це позначається – проникає в виховання, службові відносини, політику, перетворюючи обговорення в дискусію, дискусію – в конфлікт, конфлікт – в непримиренну ворожнечу.

Чому доглядати за тілом важливо

Зростаюче розуміння таких речей у всьому світі активізує боротьбу за екологічну чистоту. Але вона – справа майбутнього, а поки паралельно з боротьбою за неї кожен змушений дбати про те, щоб «зберегти форму» в далеко не кращих умовах. Справедливо зробити висновок, що чим гірші умови, тим більше важлива наша власна активність в догляді за тілом, підтримці його в життєздатному і активному стані. Від класичної зарядки до спеціальних комплексів, від звичайної гігієни до сауни, від уміння бути красивою без всякої косметики до вміння користуватися нею найкращим чином, від помірності в їжі до вміння вибирати найкращу для організму їжу і т. д. і т. п. – все це при розумному користуванні добре і потрібно.

Причини недотримання здорового способу життя

Однак у відносин тіла і духу є і інша сторона. Чому ми так мало робимо з того, що так добре розуміємо? Чому ми так часто здорового способу життя за краще саморуйнівну поведінку – куримо, п’ємо, в переїданні б’ємо рекорди Гаргантюа, даємо малорухомості закувати себе в кайдани остеохондрозу? (До речі: що вам дасть найпрекрасніший розповідь про сексуальні позиціях, якщо більше половини з них ви просто не можете зайняти?) Ступінь саморуйнівної багатьох з цих форм поведінки така, що їх називають повільним самогубством. А це вже справа душі! І навпаки – душа може допомогти подолати смертельну недугу. Один відчуває себе інвалідом злегка накульгуючи, інший – прикутий до візка – не тільки щасливий і заражає вас своїм оптимізмом, а й категорично заперечує проти ставлення до себе як до інваліда.

Можна задати тисячу питань, а відповідь буде одна: не тіло для душі або душа для тіла, а діалог душі і тіла, їх єдність. Діалог цей відбувається, усвідомлюємо ми його чи ні. Він відбувається в нас, між нами і триває в здоров’я (або нездоров’я) дітей.