Кіста яєчника

Кіста яєчника – це доброякісна об’ємна, округла за формою освіта; заповнена рідиною замкнута порожнина. У деяких випадках така кіста може досягати більших розмірів.

Основні види кіст яєчника та причини їх розвитку

Найчастіше у жінок репродуктивного віку зустрічаються звані функціональні кісти. До них відносяться кіста яєчника фолікулярна та кіста жовтого тіла.

У нормі щомісяця у яєчнику повністю дозріває один (рідко — два) фолікула. Після цього стінка фолікула розривається, дозріла яйцеклітина виходить на поверхню яєчника і потрапляє в маткову трубу. Там, де стався розрив фолікула, утворюється жовте тіло, що виробляє прогестерон. Іноді з клітин оболонки фолікула починає розвиватися порожнина – кіста яєчника фолікулярна. Якщо порожнина фолікула після овуляції (вихід яйцеклітини) заповнюється не нормальними клітинами жовтого тіла, а рідиною, формується так звана кіста жовтого тіла яєчника. Інша її назва – лютеїнова кіста. Досить часто лютеїнова кіста може формуватися на тлі вагітності, що прогресує або перервалася. Безпосередньою причиною появи функціональних кіст яєчника є порушення гормонального тла.

З придатків яєчника кісти утворюються дещо рідше. Така освіта називається параоваріальною кістою. Причин його розвитку досі остаточно не встановлено.

Ендометріоїдна кіста також зветься «шоколадною». Як видно з назви, вона є одним із проявів ендометріозу. Вміст ендометріоїдної кісти яєчника практично є клітинами слизової матки. Причиною її розвитку вважається попадання клітин ендометрію в черевну порожнину при різних лікувальних та діагностичних маніпуляціях або спонтанно.

З вроджених кіст найчастіше виявляється дермоїдна кіста яєчника. Вона розвивається ще в період внутрішньоутробного розвитку та містить у собі залишки зародкової тканини. Усередині дермоїдної кісти яєчника часто виявляють шкіру з волосяними фолікулами та інші тканини, що розвинулися із зародкової.

Можливі симптоми кісти яєчника

Більшість видів кіст досить часто залишаються непоміченими аж до появи ускладнень. Симптоми, які можуть бути викликані кістою яєчника, є неспецифічними і нерідко жінка навіть не звертає на них уваги.

Функціональні утворення – кіста жовтого тіла яєчника та кіста яєчника фолікулярна – найчастіше виявляються випадково при плановому УЗД. Якщо такі кісти гормонально активні, вони можуть викликати порушення оваріоменструального циклу (нерегулярні місячні, маткові кровотечі тощо). На тлі кісти фолікулярної або кісти жовтого тіла яєчника можлива поява досить рясних світлих виділень із статевих шляхів.

Параоваріальна кіста яєчника симптоми виявляє тоді, коли досягає досить великих розмірів. Можлива поява болю внизу живота, порушень сечовипускання.

Ендометріоїдна кіста в переважній більшості випадків проявляється циклічними болями внизу живота, які можуть досягати досить високої інтенсивності.

Можливі ускладнення кісти яєчника

Незалежно від причини розвитку та виду, кісти можуть нагноюватися, розриватися, здавлювати сусідні органи, викликати порушення менструальної та/або репродуктивної функції. Можлива також поява перекруту ніжки кісти яєчника.

Нагноєння кісти яєчника викликає прояви, подібні до гострим аднекситом. Внизу живота з боку кісти з’являється біль (ноючий, тягнучий, різкий або пульсуючий), підвищується температура тіла.

У разі перекруту ніжки кісти або при розриві кісти раптово з’являється гострий біль, що веде до вимушеного положення тіла, виникають ознаки шоку та інші симптоми.

Способи лікування кісти яєчника

У разі неускладнених функціональних кіст – фолікулярна та кіста жовтого тіла яєчника – лікування починають зі спостереження в динаміці та корекції гормонального фону. У переважній більшості випадків під дією комбінованих оральних контрацептивів – протизаплідних таблеток протягом трьох місяців функціональні кісти розсмоктуються. Якщо цього немає, то вирішується питання необхідності хірургічного лікування кісти.

У разі, коли кіста ускладнюється гнійним запальним процесом, проводяться заходи, аналогічні таким при аднексит – антибіотикотерапія, протизапальні, жарознижувальні засоби і так далі.

Лікування кісти яєчника, що ускладнилася перекрутом ніжки або розривом капсули, включає негайне хірургічне втручання. При цьому залежно від ситуації можлива як лапароскопічна операція, так і традиційний хірургічний доступ.

Цікаво, що народне лікування кісти яєчника практично не відрізняється за різних форм захворювання. Найчастіше рекомендують приймати настої чи відвари перегородок горіха, сік із листя лопуха, настоянку квітів акації, різні суміші трав. На жаль, подібним чином можна «вилікувати» хіба що функціональні кісти, які мають тенденцію до мимовільного розсмоктування. Багаторічні спостереження показують, що решта видів кіст яєчника народними методами не лікуються. На жаль, при цьому також втрачається час, а сама кіста лише збільшується у розмірах. Крім того, не виключається і розвиток злоякісного процесу у стінці кісти.

Наведена інформація не є рекомендацією до лікування кісти яєчника, а є коротким описом захворювання з метою ознайомлення. Не забувайте, що самолікуванням можна нашкодити своєму здоров’ю. При появі ознак хвороби чи підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря. Будьте здорові.