Вагінальний дисбактеріоз
Вагінальний дисбактеріоз є станом, пов’язаним з порушенням складу мікрофлори піхви.
Основними представниками мікроорганізмів піхви в нормі є лактобацили – так звані палички Дедерлейна, основна функція яких полягає у закисленні піхвового середовища та пригніченні росту хвороботворних мікроорганізмів. Пригнічення хвороботворної мікрофлори досягається шляхом створення для неї несприятливих умов життя (насамперед коригуванням показника кислотності середовища), а також шляхом впливу спеціальних речовин, що виділяються лактобацилами, шкідливих для більшості хвороботворних мікроорганізмів (наприклад, палички Дедерлейна продукують згубну для мікробів).
Можливі причини вагінального дисбактеріозу
Провокуючими описуваний стан факторами є зниження імунітету (місцевого і загального), особливості особистої гігієни, зміна гормонального фону (включаючи клімакс, період вагітності, період статевого дозрівання і т.п.), прийом деяких антибіотиків.
Дисбактеріоз піхви розвивається часто на тлі зайвих гігієнічних заходів – проведення частих спринцювання, глибокі підмивання із застосуванням антисептичних, протимікробних засобів (деякі види мила, трав’яні збори). Крім того, багато сучасних гінекологів стверджують, що розвиток вагінального дисбактеріозу пов’язаний із постійним використанням щоденних прокладок.
Також слід зазначити, що вагінальний дисбактеріоз може виникнути у зв’язку із тривалим застосуванням тампонів, песарій та інших внутрішньопіхвових засобів.
Крім цього, вагінальний дисбактеріоз може бути супутнім станом різних захворювань ендокринної та травної системи.
Основні симптоми вагінального дисбактеріозу
Як правило, вагінальний дисбактеріоз проявляє себе при приєднанні до нього запальної реакції. Безпосередні його симптоми включають зміну характеру та кількості виділень зі статевих шляхів, дискомфорт, свербіж і почервоніння слизових.
Також можливі прояви такі прояви, як уреаплазмоз, кандидоз (молочниця), гарднереллез, мікоплазмоз та ін.
Діагностування вагінального дисбактеріозу
У разі підозри на наявність вагінального дисбактеріозу проводять бактеріоскопічне (мазок), а також бактеріологічне (посів) дослідження виділень із статевих шляхів.
При цьому клінічне значення, що вказує на наявність проблеми, має зменшення кількості паличок Дедерлайна (лактобацил).
При неускладненому бактеріальному вагінозі говорять про третій ступінь чистоти піхви. Четвертий ступінь цього стану говорить про виражений запальний процес у піхві, який часто має гнійний характер.
Способи лікування вагінального дисбактеріозу
Насамперед, встановлюють, а потім усувають причину вагінального дисбактеріозу.
Засоби місцевого лікування (протимікробні, протигрибкові, що відновлюють нормальну флору піхви) підбираються залежно від конкретних проявів захворювання. Іноді, крім місцевого, також необхідно проведення заходів загального лікування.
Профілактика вагінального дисбактеріозу
Насамперед – це раціональне використання засобів гігієни. Без конкретних показань необхідно утримуватися від спринцювання, не захоплюватися глибокими підмиваннями із застосуванням знезаражувальних засобів.
Необхідне раціональне використання тампонів, гігієнічних прокладок. Більшість гінекологів не рекомендує постійно використовувати щоденні прокладки. Категорично забороняється використовувати поза періодом менструації гігієнічні тампони, а також не змінювати їх протягом 6-8 годин.
При лікуванні антибіотиками широкого спектра дії краще звернутися за консультацією до свого гінеколога щодо профілактики вагінального дисбактеріозу. При появі ознак хвороби чи підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря.
