Деменція – причини розвитку та основні прояви

Деменція – це хвороба, яка впливає на когнітивні та психічні функції людини. Це стан, що порушує не лише життя самої людини, але й її родини та близьких. Втрата пам’яті, зміни у розумових здібностях та погіршення функцій самообслуговування створюють серйозні виклики для пацієнтів і їх оточення. Найчастіше деменція зустрічається у людей похилого віку, причому з віком хвороба, як правило, прогресує.

Найпоширенішою формою деменції є хвороба Альцгеймера, але існують також інше типи, такі як судинна деменція та фронтотемпоральна деменція.

Основні причини деменції

На перше місце у структурі причин набутого недоумства виходять захворювання серцево-судинної системи, що призводять до стійкого зменшення кровопостачання головного мозку. Найчастіше йдеться про атеросклеротичне ураження судин, що відзначається у більшості людей похилого віку. Деменція може бути симптомом низки захворювань центральної нервової системи: хвороби Паркінсона, Альцгеймера, Гентінгтона та інші.

Розвиток набутого недоумства можливий у людей, які перенесли травми головного мозку, страждають на епілепсію, інфекційні ураження центральної нервової системи (особливо при нейросифілісі), а також у ВІЛ-інфікованих людей.

До деменції може призвести практично будь-яке новоутворення (пухлина) головного мозку. Окремо виділяється так звана сенильная (стареча) деменція, до розвитку якої зазвичай призводить сукупність кількох чинників і натомість наявних вікових змін.

Симптоми деменції

Основна ознака деменції – це порушення здатності людини до самостійного існування в умовах суспільства та сім’ї. Діагноз вважається достовірним, якщо певні порушення спостерігаються протягом шести місяців і більше. Для набутого недоумства характерно, насамперед, погіршення розумових процесів. На передній план тут виходить різке зниження здатності до навчання, сприйняття нової інформації.

Поступово погіршуються здібності людини до здійснення вищих розумових функцій: втрачається здатність читати, рахувати, писати, впізнавати букви та цифри, розуміти сенс прочитаного. Різко страждає грамотність хворого. Досить ранньою ознакою деменції можуть бути розлади пам’яті та уваги. Однією з перших, зокрема, втрачається здатність перемикати увагу з одного об’єкта на інший.

Хворий на деменцію поступово стає безініціативним, млявим, байдужим. У багатьох випадках може з’являтися метушливість. Абсолютна більшість людей, які страждають на деменцію, емоційно нестійкі. Характерна риса – схильність до вразливості, агресії, тужливості. Такі хворі часто чіпляються до оточуючих, можуть скаржитися на найближчих членів сім’ї.

Отже, основні симптоми деменції можуть включати:

• Порушення пам’яті: людина може забувати недавні події, не пам’ятати імена близьких людей або місць.
• Зниження когнітивних функцій: можуть виникати проблеми з концентрацією, увагою, розумінням і виконавчими функціями.
• Порушення мовлення: зміни у здатності висловлювати думки, зрозуміти інших людей або знайти відповідні слова.
• Порушення просторової орієнтації: можуть виникати проблеми з розпізнаванням місцезнаходження або навіть забуття власної адреси.
• Зміни в настрої: можуть виникати зміни настрою, включаючи депресію, роздратування, злість, апатію або агресивність.
• Порушення здатності виконувати звичні щоденні дії: можуть виникати проблеми з одяганням, годуванням, приготуванням їжі або користуванням звичайними предметами.

Як лікувати деменцію?

Провідну роль при лікуванні деменції відіграють максимально можливі усунення основного захворювання та постійне використання психотренінгів. Специфічне медикаментозне лікування використовують переважно на пізніх стадіях розвитку хвороби.

Сьогодні психіатри і геронтологи (фахівці у сфері здоров’я людей похилого віку) схиляються до думки, що навіть поява поодиноких ознак деменції має стати приводом насторожитися.

Основна роль у підтримці інтелектуальної безпеки хворого відведена оточуючим його людям. У жодному разі не слід потурати людині у вирішенні дрібних повсякденних проблем. Якщо людина похилого віку фізично збережена, слід змушувати її самостійно розігрівати їжу, прибирати посуд, готувати, доглядати за домашніми тваринами і так далі. Обов’язково потрібно тренувати розумові функції: читати, розгадувати кросворди, робити уроки зі школярами тощо.

Лікування деменції зазвичай спрямоване на сповільнення прогресування симптомів, покращення якості життя пацієнта і підтримку їхньої функціональності. Однак важливо зазначити, що деменція є необоротним станом, і поки не існує способу повністю вилікувати це захворювання.

Деякі пацієнти з деменцією можуть мати інші медичні проблеми, такі як діабет, серцеві захворювання або депресія. Ефективне управління цими супутніми захворюваннями може покращити загальний стан пацієнта.

Важливо пам’ятати, що лікування деменції індивідуальне і підбирається під потреби кожного конкретного пацієнта. Консультація з лікарем і отримання професійної медичної допомоги є необхідними кроками для правильного діагнозу та планування лікування.