Себорейний дерматит

Себорейний дерматит або себорейною екземою називається хронічно протікаюче захворювань шкіри, при якому уражаються переважно складки шкіри, а також область обличчя і покриті волоссям ділянки голови.

Себорейний дерматит волосистої частини голови більш відомий під назвою «лупа».

Хворіють частіше особи чоловічої статі. Більшість хворих себорейний дерматит знаходяться у віці 20-50 років, дещо рідше хворіють діти перших місяців життя.

Які причини себорейного дерматиту?

Безпосередньою причиною, що приводить до розвитку себорейного дерматиту, є активне зростання одного з грибків, який в нормі живе на шкірі людини – пітіроспори. Можна сказати, що дане захворювання є одним з варіантів дисбактеріозу шкіри, тобто порушення балансу живуть на ній мікроорганізмів.

Грибок-пітіроспора живе і розмножується в зонах розташування сальних залоз, секрет яких є живильним середовищем для грибка.

Спровокувати активне розмноження грибка можуть багато чинників. Значна частина випадків себорейного дерматиту виникає у людей, які піддаються нервових стресів або страждають захворюваннями нервової системи, пов’язаними з обмеженою рухливістю.

Ще одним фактором є гормональні порушення в організмі. Непрямим підтвердженням цього факту є висока частота розвитку себорейного дерматиту у підлітків, а також переважна його поширення серед чоловіків.

Важливу роль у розвитку себорейного дерматиту грає і стан імунної системи людини. Наприклад, відзначена більш висока частота цієї патології серед людей з різними імунодефіцитами (зокрема, ВІЛ-інфекція).

Іншими причинами, які займають певне місце в процесі розвитку себорейного дерматиту, є спадковість, підвищена пітливість, інтенсивне використання засобів гігієни, що володіють лужним середовищем.

Крім усього іншого, відзначено більш частий розвиток себорейного дерматиту в зимову пору року.

Зима
В зимову пору року важливо тепло одягатись для запобігання провокування появи себорейного дерматиту

Які симптоми себорейного дерматиту?

Основні прояви захворювання – це почервоніння і лущення шкіри, яке в більшості випадків супроводжується свербінням.

Інтенсивність лущення варіює в значному діапазоні: від незначного, практично непомітного, до нашарувань на шкірі.

При важкому і / або тривалому перебігу хвороби окремі ділянки шкіри можуть бути покриті кров’яної кіркою, яка з’являється внаслідок постійних расчесов шкіри.

Тривалий перебіг хвороби супроводжується також зміною зовнішнього вигляду відшаровуються лусочок шкіри. Якщо на ранніх етапах це звичайна, ледь помітна оку лупа, то з часом вона з белесо-сірої стає жовтою, потовщується і лисніє.

Можливо також приєднання вторинної мікробної інфекції на тлі вже існуючого себорейного дерматиту. В цьому випадку до симптомів приєднується гнійничкові ураження шкіри. При особливо тяжкому перебігу шкіра може покриватися досить товстою лискучою кіркою, що складається з відшарувалися лусочок, шкірного сала, гною і кров’яних виділень.

Як лікувати себорейний дерматит?

Основний метод лікування себорейного дерматиту – це тривале використання місцевих протигрибкових засобів (шампуні, креми).

У деяких випадках застосовуються також місцеві препарати, що містять гормони. Їх використання дозволяє досить швидко знизити вираженість запального процесу. Важливо, що подібні препарати повинні призначатися тільки лікарем, а весь процес лікування повинен постійно контролюватися.

Наведена інформація не є рекомендацією до лікування себорейного дерматиту, а є коротким описом проблеми з метою ознайомлення. Не забувайте, що самолікуванням можна нашкодити своєму здоров’ю. При появі ознак хвороби або підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря. Будьте здорові.

[Total: 1   Average: 5/5]

Залишити відповідь