Ендометрит – причини розвитку, симптоми, лікування

Ендометрит – це запалення слизової оболонки матки, відомої як ендометрій. Це захворювання може виникнути у жінок будь-якого віку, але вона особливо поширене серед жінок у віковій категорії з 15 до 44 років. Ендометрит може виникнути після пологів, аборту, гінекологічних процедур або як ускладнення інших інфекцій. У цій статті ми розглянемо симптоми, діагностику та лікування ендометриту.

Причини розвитку ендометриту

Розвиток ендометриту може бути спричинений різними факторами, які зазвичай пов’язані із зараженням слизової оболонки матки. Ось деякі з основних причин, які можуть спричинити розвиток ендометриту:

• Інфекції: Першопричиною ендометриту є інфекція. Бактерії, грибки чи віруси можуть потрапити в матку через різні шляхи, такі як пологи, аборт, гінекологічні процедури чи статевий контакт. Зазвичай це інфекційні агенти, які нормально не проникають в матку, але через деякі обставини вони можуть викликати запалення.
• Пологи: Після пологів, особливо після кесаревого розтину, є збільшена можливість потрапляння бактерій у матку, що може призвести до ендометриту.
• Аборт: Проведення аборту або медичного втручання в матку може створити умови для розвитку інфекції, яка впливає на ендометрій.
• Гінекологічні процедури: Деякі гінекологічні процедури, такі як гістероскопія (дослідження матки), можуть потребувати проходження через шийку матки і можуть призвести до інфекцій та ендометриту.
• Інфекції, які передаються статевим шляхом: Інфекції, такі як хламідіоз, гонорея та сифіліс, можуть також бути джерелом інфекції, яка розповсюджується в матку і викликає ендометрит.
• Знижений імунітет: Знижений імунітет або наявність імунних захворювань можуть зробити організм більш вразливим до інфекцій та ендометриту.
• Внутрішньоматкові спіралі: Встановлення внутрішніх спіралей для контролю зачаття може збільшити ризик інфекції та розвитку ендометриту.
• Травми шийки матки: Травми або подразнення шийки матки, такі як під час вагітності чи під час гінекологічних процедур, можуть створити умови для відкриття шляху для інфекцій.

Важливо відзначити, що зменшення ризику ендометриту можливо за допомогою попереджувальних заходів, таких як правильна гігієна, вчасна лікування інфекцій та дотримання інструкцій лікаря після гінекологічних процедур або пологів. Також важливо звертатися до лікаря при появі будь-яких симптомів інфекції, щоб уникнути ускладнень.

Симптоми ендометриту

Ендометрит може супроводжуватися різними симптомами. Симптоми ендометриту можуть виявитися у різний спосіб та залежать від тяжкості захворювання. Ось деякі загальні симптоми ендометриту:

• Лихоманка: Підвищена температура тіла є одним із найпоширеніших симптомів ендометриту. Жінки з цим станом можуть відчувати гостре підвищення температури.
• Біль внизу живота: Біль може бути гострим або тупим і часто локалізується внизу живота. Він може бути інтенсивним та посилюватися при дотику до живота.
• Незвичайні вагінальні виділення: Жінки з ендометритом можуть відзначати вагінальні виділення, які можуть бути кров’янистими, гнійними або зі згустками. Іноді виділення може мати неприємний запах.
• Загальна слабкість і втома: Ендометрит може призвести до загальної слабкості та втоми, оскільки організм бореться з інфекцією.
• Біль під час статевого акту: Деякі жінки з ендометритом можуть відчувати біль під час статевого акту або під час вагітності.
• Симптоми сепсису: У важких випадках ендометриту може розвиватися сепсис – небезпечне захворювання, яке включає такі симптоми, як погіршення загального стану, тахікардія, зниження артеріального тиску, зміни в стані свідомості.

Симптоми ендометриту подібні до симптомів інших інфекційних захворювань та запальних станів, тому для точної діагностики та лікування важливий професійний медичний огляд. Якщо у вас виникли підозри на ендометрит, зверніться до лікаря для докладного обстеження та лікування. Імовірність успішного вилікування залежить від ранньої діагностики та відповідного лікування.

Діагностика ендометриту

Діагностика ендометриту включає в себе декілька клінічних та лабораторних методів, які спрямовані на виявлення запалення слизової оболонки матки та ідентифікацію патогенів. Лікар зазвичай розпочинає діагностику зі збору анамнезу та обстеження пацієнта. Важливо розпитати пацієнта про симптоми, їх тривалість і інші можливі фактори ризику, такі як пологи, аборти, гінекологічні процедури або статевий контакт.

Далі лікар може провести фізичне обстеження для визначення ознак запалення. Вагінальне обстеження може виявити біль чи незвичайні виділення. У цей час може бути проведено УЗД для визначення змін у структурі матки, що можуть свідчити про наявність запалення.

Для підтвердження діагнозу лікар може назначити лабораторні тести. Вагінальні виділення можуть бути проаналізовані для виявлення патогенних мікроорганізмів.  Важливим аспектом діагностики ендометриту є виключення інших можливих станів, які можуть мати схожі симптоми, такі як апендицит, ектопічна вагітність або інші запальні захворювання гінекологічного характеру. Для цього можуть застосовуватися додаткові клінічні методи та обстеження.

Загалом, діагностика ендометриту вимагає комплексного підходу та професійного медичного обстеження для точного визначення стану та планування лікування. У разі підозри на ендометрит, важливо звернутися до кваліфікованого гінеколога для подальшої консультації та лікування.

Лікування ендометриту

Лікування ендометриту – це важливий етап у керуванні цією хворобою. План лікування зазвичай включає в себе декілька аспектів, спрямованих на подолання запалення та запобігання подальшим ускладненням. Ось загальний огляд лікування ендометриту:

• Антибіотики: Лікування ендометриту зазвичай починається з призначення антибіотиків. Це медикаменти, які борються з інфекцією та знищують патогенні мікроорганізми. Вибір антибіотика залежить від типу інфекції та її чутливості до певних препаратів. Лікар призначає конкретний антибіотик і встановлює тривалість прийому.
• Госпіталізація: У важких випадках ендометриту або при наявності сепсису може знадобитися госпіталізація. Таке лікування дозволяє надавати пацієнту необхідну медичну допомогу, зокрема інфузійну терапію та спеціалізовані процедури.
• Анальгетики: Щоб зменшити біль та дискомфорт, пацієнтам можуть призначити анальгетики. Це може полегшити страждання та поліпшити загальний комфорт.
• Симптоматичне лікування: У разі потреби можуть призначатися ліки для лікування інших симптомів, такі як підвищена температура тіла або незвичайні виділення.
• Підтримуюча терапія: Після призначення антибіотиків важливо завершити весь курс лікування навіть у разі поліпшення симптомів. Це допомагає попередити рецидив і знижує ризик стійкості патогенів до антибіотиків.

Після завершення лікування лікар може рекомендувати пацієнтові здавати аналізи для перевірки наявності інфекції та переконатися в ефективності лікування. Важливо звернути увагу, що лікування ендометриту має бути проведене під наглядом лікаря, а відхилення від призначеного курсу може призвести до ускладнень. Індивідуальний план лікування визначається лікарем в залежності від стану пацієнта та серйозності захворювання.