Кольпіт – діагностика, симптоми і методи лікування

Кольпіт або вагініт – це запальний процес слизової оболонки піхви, який може бути самостійним захворюванням або поєднуватися із запальними процесами вульви, шийки матки і так далі.

Причини розвитку кольпіту

Кольпіт може розвиватися внаслідок інфекційного ураження слизової оболонки піхви або бути не пов’язаним з мікроорганізмами.

Досить часто зустрічається кандидозний кольпіт – молочниця. На сьогоднішній день це захворювання розглядають як інфекційно-запальний процес, що є окремим випадком дисбактеріозу піхви.

Досить часто зустрічаються також вагініти внаслідок захворювань, що передаються статевим шляхом. Сюди відносяться гонорейний та трихомонадний кольпіт (інші варіанти зустрічаються рідше).

Кольпіт може розвиватися внаслідок прийому деяких лікарських препаратів (насамперед – тих, що впливають на гормональне тло).

Досить поширеним є і таке захворювання, як атрофічний чи старечий кольпіт. В основі цього процесу лежить зменшення кровопостачання та іннервації слизової оболонки, що призводить до її витончення та більшої схильності до механічних травм і запальних процесів.

При грубих або насильницьких статевих контактах, а також під час використання будь-яких допоміжних предметів може розвиватися травматичний кольпіт.

Інші види інфекційних вагінітів є найчастіше наслідком або недостатньої гігієни (у тому числі – занесення інфекції з сечівника або анальної зони) або занесення інфекції у піхву при будь-яких маніпуляціях (медичних та немедичних).

Іноді не вдається з’ясувати причину вагініту. Це може бути наслідком наявності у виділеннях піхви декількох видів патогенних мікроорганізмів або одночасної дії декількох факторів, а також відсутності можливостей для діагностики. У цих випадках говорять про кольпіт неясної етіології або про кольпіт змішаного генезу.

Ознаки кольпіту

Основний симптом будь-якого кольпіту – це зміна характеру виділень зі статевих шляхів.

У нормі кількість та колір виділень залежать від фази менструального циклу, ритму статевого життя та прийому протизаплідних засобів. Характерними особливостями нормальних виділень є відсутність неприємного запаху, невелика їх кількість, практично повна відсутність кольору (норма – прозорі, білуваті або трохи жовті).

Симптоми кольпіту
Основні симптоми кольпіту у жінок

Крім зміни характеру виділень, жінку можуть турбувати відчуття сверблячки та печіння у піхві, дискомфорт при статевому акті, подразнення виділеннями шкіри та слизової зовнішніх статевих органів.

Методи діагностики кольпіту

З появою будь-яких патологічних виділень з піхви проводять повний гінекологічний огляд.

При огляді у дзеркалах видно зміни слизової оболонки, а також характер ураження піхвової частини шийки матки.

Взяття мазків (а в ряді випадків – і бактеріологічних посівів) дозволяє визначити вид збудника, ступінь тяжкості кольпіту та визначити правильну тактику лікування.

Зовнішньо-внутрішнє дослідження (огляд руками) дозволяє визначитися з поширенням процесу на внутрішні статеві органи та визначити супутню гінекологічну патологію.

Лікування кольпіту

При лікуванні будь-якого вагініту застосовуються різні лікарські препарати, дія яких спрямована на відновлення нормального середовища піхви, ліквідацію запального процесу та боротьбу із збудником захворювання.

При кольпітах в основі яких лежить вагінальний дисбактеріоз, основна роль відводиться нормалізації кислотності вагінального секрету та відновленню якісного складу мікрофлори. Специфічні протигрибкові та антибактеріальні засоби мають менше значення.

Лікування кольпіту
Методи лікування кольпіту

Інфекційні вагініти лікують переважно антибактеріальними препаратами. При цьому їх можна використовувати місцево (свічки, вагінальні таблетки) або приймати внутрішньо.

У ряді випадків лікування кольпіту повинно включати корекцію гормонального фону.

Протизапальні засоби призначають за необхідності (частіше – за тривалого перебігу вагініту).

З допоміжних методів лікування кольпіту широко використовуються глибокі підмивання розчинами та відварами трав, що мають протизапальну та протимікробну дію. Необхідність та можливість проведення спринцювання вирішується індивідуально, оскільки існує ризик поширення інфекції.

Наведена інформація не є рекомендацією до лікування кольпіту, а є коротким описом захворювання з метою ознайомлення. Не забувайте, що самолікуванням можна нашкодити своєму здоров’ю. При появі ознак хвороби чи підозрі на неї необхідно негайно звернутися до лікаря. Будьте здорові.

Залишити відповідь